We’ve updated our Terms of Use to reflect our new entity name and address. You can review the changes here.
We’ve updated our Terms of Use. You can review the changes here.

Н​е​в​т​і​ш​н​і К​а​р​т​и​н​и С​ь​о​г​о​д​е​н​н​я

by The Symbioz

/
  • Streaming + Download

    Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality download in MP3, FLAC and more.
    Purchasable with gift card

      €1 EUR  or more

     

1.
Від реальності не сховаєшся Ти сам вдягнув на себе шори: Навіть газет не читаєш. Все, що твориться навколо, Ти не помічаєш. Телевізор з’їв твій мозок, Твоє життя - це серіали. Вся твоя активність – Це лише перемикать канали. Не бачиш далі свого носа! Те, що робиться навколо, Тебе не має турбувати – Проблеми людства – не твої, Про них ти не повинен знати. Все, про що ти можеш думать, – Це розклад у солітері, Та одного дня реальність Постукає тобі у двері. Вихором в дім увійде, Навпіл зламає тебе. Все, що бачив на екрані, – Війни, голод, смерть, розруха, - Все колись прийде до тебе. Все, про що щодня ти слухав. Досить бути бездіяльним І життя ігнорувати. Треба щось робить сьогодні, Щоби Завтра врятувати.
2.
Без дитинства Ти кожен день бачиш на вулицях міста Обличчя малих безпритульних дітей. У них нема дому, немає що їсти, Нажебрані гроші вони витрачають на клей. Пр.: Поглянь в їх очі: Ці діти не знали батьківського тепла, Один на один з навколишнім світом Залишила їх доля сама Їм не допоможуть ні батько, ні мати – Давно вже вони не бачили їх. Суспільству й державі на них наплювати, Залишені вони лиш на себе самих. Пр.: Поглянь в їх очі: Ці діти не знали батьківського тепла, Один на один з навколишнім світом Залишила їх доля сама. Яке на дітей цих майбутнє чекає? З народження їх било життя. В когось є дитинство, а в когось немає – Змалку приречені на забуття.
3.
Страждання хворої душі Власна реальність, та це не життя – Хвора душа в здоровому тілі. В нормальний світ тобі нема вороття, Такі люди, як ти, суспільству не милі. Завжди під доглядом лікарів, Від препаратів біль у всьому тілі. Думки змінились пригоршнею слів, Залишились лиш спогади змарнілі. В чотирьох стінах минає життя, Тобі постійно колють якісь препарати. В нормальний світ тобі нема вороття… Лише сонячний зайчик стрибає по стінах палати. Завжди під доглядом лікарів, Від препаратів біль у всьому тілі. Думки змінились пригоршнею слів, Залишились лиш спогади змарнілі. Скільки їх ще було, скільки їх ще буде… Чому їхніх страждань не помічають люди? Відсторонитись легко, закрити легко очі, Якою є реальність і знать ніхто не хоче
4.
Війні не знайдеш виправдання І. Похмурі дні вже недалеко, І скоро настане той час, Коли війна кривавою ходою Прийде до всіх нас. І тоді ти відповіж з лихвою За все, що говорив, Коли побачиш смерть всіх тих, Кого ти так любив. Пр. Всі, хто був тобі близьким, загинуть У муках страшних. Їхня смерть заперечить всі твої слова. І тоді ти зрозумієш (та буде вже пізно), Чим є насправді війна. ІІ. Не стане місця, де пройшло дитинство твоє, Твій рідний дім лежатиме в руїнах, І ти відчуєш всі жахи війни на собі, Коли ти втратиш все, що так любив І всіх кого любив… Пр. Всі, хто був тобі близьким, загинуть У муках страшних. Їхня смерть заперечить всі твої слова. І тоді ти зрозумієш (та буде вже пізно), Чим є насправді війна.
5.
Їм начхати на нас У владних колах Іде боротьба. На компроміс Надії нема. Ні про що, крім грошей, Не думають навіть: Майбутнє країни Їх не цікавить. Пр.: Вірили їм, боролись, стояли, Чим обернеться це, просто не знали, Та промінь надії погас. Повинні піти вони всі до одного, Довіри уже нема ні до кого. Розвіяв всі сумніви час – Їм просто начхати на нас. Ставки великі. Усе на кону – За гроші і владу Ведуть боротьбу. Хто зараз сильніший, Той інших травить. Добробут народу Їх не цікавить.
6.
Жадобою розум затьмарений Там, де пісні лунали пташині, Там, де ліси вмивались росою, Горе і біль оселилися нині, Приведені чиєюсь злою рукою. Там, де сонце не сягало землі, Не пробиваючись крізь крони зелені, Пнями все всіяли люди лихі, Стративши ліс, набили кишені Сонця не видно за хмарами, Що закривають неба блакить, Жадобою розум затьмарений… Все затопило, всюди вода: Природа засіб знайшла відомстити. Жадобою розум затьмарений… Як ми могли це допустити?
7.
Тринадцяте жовтня Дніпропетровськ, ранок, субота, Тиск газу в мережі перевищив граничний. Не провели відповідні роботи, Щоб відвернути випадок трагічний. Пр. Скалічені життя, понівечені мрії Від страждань невпинних… Хто відповість за це? Знов забрала смерть Життя невинних. В тиші ранковій пролунав вибух – Уламками стін людей завалило, І за якусь хвилину будинок Перетворився на братську могилу. Пр. Скалічені життя, понівечені мрії Від страждань невпинних… Хто відповість за це? Знов забрала смерть Життя невинних. В погоні за своїми над-надприбутками Люди втрачають обличчя людське. Забути, пробачить ніколи не вийде: Винні в смертях заплатять за все! Не сьогодні, не завтра, та день цей настане: Оживуть наяву всі їхні страхи, Ігнорований ними трудовий люд повстане, Вони ще заплатять за свої гріхи!
8.
Напередодні змін Голод і війни, Розквіт конс’юмеризму, Кризи постійні – Справжнє обличчя капіталізму. Пр. Б’ються серця в унісон: Ми стоїмо на порозі великих змін. Геть ілюзій полон – Час прийшов, щоб ми всі піднялися з колін. «Цей світ не змінити, Ви утопісти, Так буде завжди»,- Вбивають нам в голови капіталісти. Досить брехні, Істина важливіша. Протестів вогні З кожним роком спалахують дедалі частіше.

credits

released January 1, 2011

license

tags

If you like The Symbioz, you may also like: